Хто бажає благовгодити Богові та стати спадкоємцем Божим по вірі, щоб
йому наректися і сином Божим, народженим від Духа Святого, той передо
всім, ввзявшись за великодушність і терпіння, повинен мужньо переносити
скорботи, які трапляються з ним, біди та нестатки, - чи будуть це
тілесні хвороби і страждання, чи безчестя і образи від людей, чи різні
невидимі скорботи, які наводять на душу лукаві духи з наміром привести
її в розслаблення, недбальство і нетерпеливість, а тим перешкодити їй
увійти в життя.
Дивується дехто, що сини Зеведеєві ясно висловили прохання своє перед
Тим, Хто знає всі скритності серця. Він дозволив їм виректи прохання
своє, щоб навчити всіх хто просить, в молитвах своїх не переступати
міри, але приміряти прохання свої з мірою свого убожества.