Перша письмова згадка про поселення Дубен згадується тисяча сотого року в Іпатієвському літописі.
Якихось триста чотириста років тому місто Дубно переживало часи шляхетної розкоші і мужності: пишних балів, героїчних баталій і звитяги.
Про все це нагадує середньовічний замок у центрі міста.
Офіційною датою спорудження Дубеньського замку вважається тисяча чотириста дев’яносто другий рік князем Константином Острозьким.
В історії міста живе пам'ять про видатних людей, які відвідали Дубно в різний час:
Тарас Шевченко – жовтень 1846 року.
У листопаді 1705 року в Дубеньському замку перебували гетьман України: Іван Мазепа, та автор першої конституції України: Пилип Орлик. Григорій Сковорода – 1750, 1753 роки.
Леся Українка – 1901, 1907 роки.
Іван Вишенський – 1603 рік.
Антоній Мальчевський – 1737, 1805 роки.
Оноре де Бальзак вересень - 1847 року.
Ярослав Гашек вересень – 1915 року.
Олександр Купрін – 1834 рік.
Войцех Богуславський – 1774 рік.
Олексій Толстой – 1914, 1916 роки.
Тадеуш Чацький – 1813 рік.
Микола Лисенко березень – 1867 року.
Древня Дубенська земля зберігає багато православних святинь: каплиці, храми, собори, монастирі, місця пов’язані з іменем святого Іова ігумена чудотворця Почаївського.
Дбайливими руками збудовані, міцною вірою скріплені, стоять вони у віках, бо святині найдорожче що є у народу.
Їх трепетно оберігають, як безцінний дар передають у спадок своїм дітям та онукам.
Будівництво храмів на Україні з давніх – давен було святим ділом.
Наші благочестиві предки завжди вважали храм Божий осередком духовного життя людини, тим місцем де Господь діє благодаттю у таїнствах, у слові Божому, у молитвах віруючих.
Православні храми завжди були тим місцем де душа людини освячувалася очищувалася від мерської скверни.
Пам’ятаєте чудовий православний звичай, кожен хто покладе хоча б один камінець у стіну майбутнього храму, не буде забутий у Бога.
Протягом свого існування місто переживало і періоди злетів і періоди занепаду.
Але якщо душа людини не припинятиме прагнути до вічного і високого, якщо на першому місці завжди залишатиметься Творець, тоді жодні негаразди не зможуть нас подолати.
Саме віра в Бога додавала в часи випробувань сили нашим предкам, які саме Господу віддавали все найкраще, у тому й числі і свій талант.
Тому сьогодні ми милуємось прекрасними храмами і соборами, які засвідчують людське прагнення присвячувати Богові всі свої уміння і здібності.
І може саме тому найбільшою прикрасою Дубенщини здавна були її храми.
Найвеличніший із яких собор на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
