На
п’ятий день після тріумфального входу Ісуса Христа в Єрусалим, тобто у
четвер, Він, разом із учнями, святкував Пасху. Скоштувавши Старозавітню
Пасху, Ісус узяв хліб, поблагословив його, розламав на частини і, даючи
всім учням, сказав: „Прийміть, споживайте, це є Тіло Моє, що за вас
ламається на відпущення гріхів!”. Це означає, що за нас, людей, Тіло
Христове віддається на страждання, муки і смерть для прощення наших
гріхів. Потім Ісус Христос узяв чашу з виноградним вином, поблагословив
її, подякував Богові Отцеві за всі Його ласки і благодать до людей і,
даючи учням чашу з вином, промовив: „Пийте з неї всі, це є Кров Моя
Нового Завіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення
гріхів!”. Це означає, що у вигляді хліба і вина Спаситель подав Своїм
учням те саме Тіло і ту саму Кров, які наступного дня після цього
дійства Він віддасть на страждання і смерть за наші гріхи. Таким чином,
Ісус Христос установив на цій вечері Таїнство Святого Причастя.
Оскільки це є Таїнство, то ніхто не знає, як хліб і вино стали Тілом і
Кров’ю Господа, тому Святе Причастя – це таїнство, а ця вечеря
називається Тайною вечерею. Так Ісус Христос причастив апостолів і
проголосив Свій Заповіт: „Це чиніть на спомин про Мене”. Через це
Таїнство Причастя з цього часу завжди і на віки вічні здійснювалося,
здійснюється і буде здійснюватися під час Божественної Літургії.
Установлюючи його, Христос заповідав причащатись Його тіла і крові для
життя вічного. „Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою кров, має життя вічне, і Я
воскрешу його в останній день”(Ін.6:54). Таїнство причастя
називаємо ще таїнством Євхаристії (тобто перетворення), бо хліб і вино
силою Духа Святого перетворюється в Тіло і Кров Христову, що з’єднує
причасника з Христом, освячує його. Безгрішний Христос віддав Своє
життя, щоб викупити нас від гріха, смерті і прокляття. Причащаючись
Тіла і Крові Христової і з’єднуючись з Христом, людина одержує сили
жити християнським чином, вона творить любов і стає причасником вічного
Царства: „Кров Ісуса Христа, Сина Його, очищає нас від усякого гріха”
(1Ін. 1:7). Без їжі людина може померти від голоду, аналогічно і душа,
позбавлена причастя, цієї безсмертної трапези, черствіє і засихає.
Духовне життя можливе лише за умови тісного єднання з Христом, Який
найтіснішим способом з’єднується з тими, хто причащається Його Тіла і
Крові. „Плоть моя є істинною їжею, і Кров Моя є істинним питтям. Хто
їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому. Як послав
мене Живий Отець,- і Я живу Отцем, - так і той, хто їсть Мене, житиме
через Мене. Це і є хліб, який зійшов з небес. Хто їсть хліб цей, житиме
повік” (Ін. 6:55-58). Таїнство Причастя перевищує всі інші
таїнства своєю таємністю і надзвичайною величчю дару, який подається в
ньому – Сам Господь подає Себе на поживу вірним. З Ним ми з’єднуємось
органічно. Як соки дерева переходять з корення у віття, так благодать
Божа подається тим, хто причащається. Тіло і Кров Христові є настільки
необхідною поживою, що без них, як без їжі, не можна жити здоровим
життям. Св. Кирило Єрусалимський говорить: „Коли будь-хто, з’єднує віск
з іншим воском і ростопить їх на вогні, то робить з них щось єдине, так
само і через причастя Тіла і Крові Христової Він Сам у нас і ми в Ньому
з’єднуємось”. Святе Причастя – це запорука прощення Спасителем
наших гріхів. Він сказав: „Це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох
проливається на відпущення гріхів” (Мт.26:28). Спаситель, проливши Свою
кров на хресті заради викуплення наших гріхів, зволив лишити Свою Кров
у Чаші Спасіння, призиваючи: „Пийте з неї всі” (Мт.26:27). Йдучи за цим
покликом Спасителя і приймаючи Божественні Тайни, ми отримуємо прощення
гріхів. Це прощення подається нам силою Крові Спасителя, Яка була
пролита на Голгофському Хресті за нас. Таке неоціненно дороге й
безмірно велике Таїнство Причастя. Це зобов’язує кожну людину
приступати до Чаші спасіння належно підготувавшись: „зі страхом Божим і
вірою і любов’ю”. Зі страхом не у звичайному розумінні, а боячись
прогнівити Бога своєю негідністю і „бути винним супроти Тіла і Крові
Господньої”. Коли Святий Хліб роздроблюється на часточки і в
з’єднані з Святою Кров’ю у Чаші подається віруючим, то навіть і у
найменшій частині присутній весь Христос з Його Божественними Тілом і
Кров’ю. Це чудо перетворення перевершує людське розуміння і
сприймається лише вірою. Свт. Димитрій Ростовський говорить: „Дехто
запитує, як хліб і вино можуть стати Тілом і Кров’ю Христовою? А хіба
Бог не всемогутній, хіба є будь-які межі для Божої всемогутності? Сам
Спаситель сказав: „Що неможливе людям – можливе для Бога” (Мт.19:26).
Дехто нерозуміє, як Христос може бути одночасно і на небі , і на землі,
і в храмах? А я спитаю, а як сонце світить і на небі, і на землі, і на
сході, і на заході, і по всіх країнах світу?”. Питають, як можна у
малій часточці приймати у себе всього Христа? А як чоловік вийде на
гору і перед ним розкриється краєвид розташованого під горою міста, то
питаю я: як може ціле місто поміститись у маленькій зіниці людського
ока? Отже, чудо перетворення – че чудо сили Божої. Він так полюбив нас,
що дає споживати Своє Тіло і Свою Кров, щоб через них з’єднати нас з
Собою органічно і на віки віків.
