День Стрітення Господнього - 15 лютого за новим стилем - одне з
найбільших свят Православної Церкви. Цього дня не «зима з весною
зустрічається» (як каже повір'я), а відзначається одна з ключових подій в
історії взаємин Бога й людини: Богодитину, принесену на 40-й день після
народження в ієрусалимський храм, зустрічає праведний Симеон. У цій
події Церква вбачає зустріч двох Завітів: на зміну Старому Завіту, який
персоніфікує старець Симеон, приходить Завіт Новий, що дасть людям
втілений Месія-Христос.
Прийшов час, якого людство очікувало не
одне тисячоліття. У світ з'явився Той, Хто стане переможцем гріха та
смерті, Хто відкриє всім народам шлях у Царство Боже й шукатиме кожну
зниклу вівцю... Прозріваючи це, праведний Симеон, взявши Ісуса на руки,
вимовив: «Нині відпускаєш Ти раба Свого, Владико, по слову Своєму, з
миром, тому що бачили очі мої порятунок Твій, який Ти підготував для
всіх народів: світло в одкровення язичникам і славу народу Твого,
Ізраїлю».
Симеон побачив Христа - і тепер може з миром «відійти до
праотців», тобто померти, щоб зійти в похмурий шеол, де знаходяться всі
покійні, очікуючи звільнення. І Симеон принесе їм радісну звістку:
«Чекати залишилося недовго, тому що я на своїх руках тримав Того, Хто
зруйнує пекло».
Церква співає в цей день: «Давній днями, який дав у
давнину Закон на Синаї Мойсею, нині бачимо як Дитину; і Закон
виконуючи, як Творець Закону, за Законом у Храм приноситься й старцю
вручається». Той Самий Бог, Який говорив на Синаї з Мойсеєм та встановив
іудейський Закон, тепер приноситься в храм як дитина, виконуючи цей же
Закон. У словах пісні втілюється церковне вчення про те, що за всіх
часів Бог спілкувався з людством в особі Сина. Тому, зокрема,
неправомірно зображувати на іконах Бога Отця, Якого ніхто й ніколи не
бачив. «Давній днями», тобто старець, у вигляді якого Бог являвся деяким
пророкам до втілення Христа, - це той Самий Син Божий.
У день
Стрітення Господнього в церквах, за традицією, освячуються свічки.
Традиція ця походить зі стародавнього звичаю влаштовувати в день
Стрітення хід містом із запаленими світильниками (на зразок хресного
ходу). Потім з'явилося повір'я, що ці свічки охороняють житло від удару
блискавки. Насправді ж у молитвах на освячення свічок на Стрітення
Господа Бога прохають про те, щоб, як запалені свічки своїм світлом
розганяли нічний морок, так і наші душі, просвічені Духом Святим,
уникали гріховної тьми (сліпоти).
Стрітенська свічка важлива як
символ просвіченості серця Духом Святим, а якщо цього немає й свічка
сприймається просто як обряд або традиція, то вона втрачає свій зміст і
перетворюється на язичницький магізм.
На
Стрітення також відзначається день православної молоді. Чому саме цього
дня? Складно сказати, але, на мою думку, цей день обрано невипадково.
Молодість - це час, коли в житті людини зазвичай відбуваються
найважливіші зустрічі: своєї «половинки», з якої розділиш радості й біди
подальшого життя, вірних друзів. Це час зустрічей, що визначають
життєвий шлях і закладають у нашому серці зерно життя вічного. Молодість
- час, сповнений спокус, але й благодатний також!
Зі святом Вас,
друзі! Нехай у кожного з нас у житті буде більше істинних, справжніх
зустрічей - «стрітень» - один з одним і з Богом.