В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!

Сьогодні православна Церква святкує Різдво Пресвятої Богородиці. В церковних піснеспівах, звертаючись до Божої Матері, свята Церква співає: "Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній...”

Яку радість принесла Діва Марія, що народилася від маловідомих батьків з невелиa кого юдейського народу, підкореного римлянам, приниженого, знеславленого порівняно з усіма навколишніми краї­нами і народами? Вона принесла людям радість того, що прийшов довгоочікуваний людством час, коли Божественною силою, подвигом Господа нашого Ісуса Христа буде зруйноване царство дияво­ла, царство гріха і смерті, коли відчиняться для лю­дей двері безсмертного блаженного вічного життя.

Цю радість Своїм народженням сповістила зем­лі Преблагословенна Діва Марія, Яка нарешті з’явилася в роді людському. Прийде час, і Вона вмістить у Собі Невмістимого Бога. Вона стане Матір’ю Сина Божого, Який воплотиться на землі, прийме людське тіло і душу з метою спасти від гріхів і вічної заги­белі рід людський.

Народилася на землі Та, Яка стала чеснішою від херувимів і незрівнянно славнішою від серафимів. Народилася Та, Яка буде одночасно і Дівою, і Бого­родицею, Яку будуть у віках прославляти хрис­тияни.

І ми радіємо кожного разу, прославляючи Пре­свя­ту Діву Марію у дні пам’яті священних духовних подій з Її земного життя і в свята Її чудотворних ікон.

Ми торжествуємо в ці дні ще й тому, що в Її особі маємо свою Небесну Матір, заступницю роду християнського. Якщо Син Її, Господь наш Ісус Христос не соромиться називати нас Своїми братами, то хіба Вона не назве нас Своїми дітьми? Якщо ми при­чащаємося Божественних Таїн Тіла і Крові Її Божест­венного Сина, то хіба Вона нам не Мати?

Ми радіємо в Її свята, бо в Її особі ми маємо Небесну Покровительку, Молитвеницю і Заступницю у всіх наших бідах і скорботних обставинах. Ми знаємо, що жодна Її молитва за нас не залишиться не почутою Її Божественним Сином. "Много бо може моління Материнське до благосердя Владики”, – сповідуємо ми цю віру в нашій церковній молитві. З надією і любов’ю ми благаємо Її і просимо заступництва перед нашим Спасителем Господом Ісусом Христом.

Про що ми можемо благати Пресвяту Діву Марію? Про все, що достойно імені християнина. Ми можемо просити Її про задоволення всіх наших земних потреб: про дарування зцілення хворим, про прощення гріхів, про поміч в нашій земній праці, про охорону від усякого лиха і нещастя – про все, в чому має потребу наше серце.

Але, благаючи нашу Небесну Заступницю про зцілення від хвороб, про спасіння від усякого лиха і тяжких обставин життя, ми повинні завжди пам’ятати, що всі ці наші земні потреби є тимчасовими, вони потрібні нам лише до нашої смерті. А є інше благо – вічне блаженство. Вічне блаженство полягає в тому, щоб жити завжди в спілкуванні з нашим Спа­сителем Господом Ісусом Христом. Є духовна довер­шеність, досконалість, до якої ми повинні зро­стати. І треба завжди пам’ятати, що Преблагословенна Діва Марія більш за все бажає нам вічного блага.

І земні щастя і нещастя, здоров’я і хвороби, багатство і бідність, слава і безчестя – все це засоби, які використовує Отець наш Небесний, щоб спасти наші безсмертні душі для вічного життя. Ось чому Бог не завжди виконує наші благання. Не тому, що Він не чує наші молитви, а тому, що Він, як Бог всемогутній і всезнаючий, знає, що корисно, а що не корисно для спасіння наших грішних душ. Йому, нашому Господу, одному відомо, що нам потрібно і що шкідливо для нашого майбуття.

Через пророка Ісайю Господь говорить: "Мої думки – не ваші думки, ні ваші шляхи – шляхи Мої. Але як небо вище землі, так шляхи Мої вище шляхів ваших, і думки Мої вище думок ваших” (Іс. 55, 8-9).

Через духовну сліпоту ми часто не можемо зрозуміти, в чому полягає наше правдиве благо, в чому наше дійсне щастя. Тому хвороби і нещастя ми часто сприймаємо як біди і не вбачаємо за ними благодійну руку Бога, Який через ці нещастя веде нас Своїм Божественним шляхом до спасіння і вічного життя.

Якщо Господь попускає в нашому житті хвороби і скорботи, не зважаючи на наші прохання, чи не означає це, що Він хоче, щоб зцілилася наша грішна душа в цих випробуваннях? Грішна душа звертаєтся в молитві до Бога і Божої Матері частіше через якусь біду. Треба, щоб кожний, хто жадає свого вічного спасіння, хто боїться померти нерозкаяним грішником, хто сльозами і благодаттю покаяння очищає свою душу від гріха, ішов з вірою і надією до Божої Матері і благав Її про все, в чому має потребу, просив про блага земні і про блага вічні, просив з вірою в те, що не залишить­ся не почутим Богородицею жодне зітхання нашої душі.

Радісні свята на честь Божої Матері оживляють в наших серцях віру в нашого Спасителя Господа Ісуса Христа і Його Пречисту Матір. Вони нагадують нам про велику, незбагненну любов Божу до нас грішних. І ця надія на милосердя Бога і Пресвятої Діви Марії нехай надає сили кожному із нас. Надія на Господа і Його Пречисту Божу Матір нікого і ніколи не посоромить.

Будемо ж завжди звертатися в молитвах до Божої Матері, щоб Вона захищала нас від усякого зла і Своїми молитвами перед Сином Своїм привела нас до життя вічного.

Амінь!

Філарет,
Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України