7 липня за новим стилем Свята Православна Церква вшановує Різдво святого Іоана Предтечі, Хрестителя Господнього. Це є велике свято, хоча і не дваннадесяте. Коли Сонце Правди, Христос Бог наш захотів засяяти світові, то перше з'явився дениця – Предтеча Христовий. Він народився в Ютті поблизу Хеврона від праведної Єлизавети, яка була безплідною. Святий євангеліст Лука детально нам подає опис цієї події: «У дні Ірода, царя Юдейського, був священик на ім'я Захарія, з денної черги Авиєвої, і жінка його з дочок Ааронових, а ім'я її Єлизавета.

Обоє вони були праведні перед Богом, виконуючи всі заповіді і настанови Господні бездоганно. У них не було дітей, бо Єлизавета була неплідна, і обоє були вже похилого віку. Одного разу, коли він за чином своєї черги служив перед Богом, за звичаєм священства, йому випало покадити, ввійшовши до храму Господнього, а вся безліч народу молилася зовні під час кадіння. Тоді з'явився йому ангел Господній, стоячи праворуч жертовника кадильного. Збентежився Захарія, побачивши його, і страх напав на нього. Ангел же сказав йому: не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлизавета народить тобі сина, і наречеш ім'я йому Іоан; і буде тобі радість і втіха, і багато хто народженню його зрадіє... І сказав Захарія ангелові: з чого я пізнаю це? Бо я старий, і жінка моя постарілася у днях своїх. Ангел сказав йому у відповідь: я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий говорити з тобою і благовістити тобі про це. І ось ти будеш мовчати і не матимеш можливості говорити до того дня, коли збудеться це, за те, що ти не повірив словам моїм, котрі збудуться свого часу» (Лк. І, 5-15, 18-20).

Чудесне народження Іоанове було предтечею ще більш чудесного Різдва Христового. Блаженний Августин у слові своєму на цей день свята Різдва Іоана Предтечі каже: «Сьогодні святкуємо ми день народження святого Іоана, честь, яка, на нашу думку, не віддається нами жодному святому. В усьому християнському світі святкується народження тільки Господа і Предтечі Іоана». Недаремно про Різдво Іоанове розповідає нам і Святе Благовістя. У святого євангеліста Луки далі ми читаємо у першій главі: «Єлизаветі ж настав час родити, і вона народила сина. І почули сусіди й родичі її, що звеличив її Господь милістю Своєю, і радувалися з нею. І восьмого дня прийшли обрізати немовля, і хотіли назвати його ім'ям батька його Захарією. На це мати його сказала: ні, хай буде названий Іоаном. І сказали їй: адже нікого нема в роді твоїм, хто звався б ім'ям тим. І питали знаками в батька його, як би він хотів назвати його. Попросивши дощечку, написав слова: Іоан буде ім'я йому. І дивувалися усі. І відразу відкрилися уста його і язик його, і він почав говорити, благословляючи Бога. І був страх у всіх навколишніх жителів; і у всій країні Юдейській розповідалося про все це» (Лк. І, 57-65).

Святий Іоан перевищував всіх пророків, патріархів, перевищував всякого народженого від жінки. Хтось може сказати: «Якщо Іоан більше за всіх народжених жінками, то він більший за Спасителя?. Ні, Іоан є сином жінки, а Спаситель сином Діви», - взиває до нас із глибини віків блаженний Августин. Сам Господь Ісус Христос говорить про Іоана Предтечу так: «Істинно кажу вам: не було серед народжених жінками більшого за Іоана Хрестителя...» (Мф. ХІ, 11). Якщо Господь про нього так сказав, то чи не можемо ми бути переконаними в достоїнстві великого пророка? І святитель Іоана Золотоустий так само нас запитує, відповідаючи: «Але якщо ти хочеш пізнати його від самих діл його, то уяви собі його їжу, образ життя і висоту духу. По справжньому він жив немов на небі, і, піднявшись над усіма потребами природи, йшов дорогою незвичайною, проводячи весь час в піснях і молитвах, відійшовши від людської спільноти і безперестанно спілкуючись з одним тільки Богом. Він нікого не бачив із до себе подібних і нікому із них не з'являвся; не пив молока, не мав постелі, ні даху над головою, не запасався їжею, не мав інших речей, якими користуються люди. Але однак був лагідним і суворим. Наприклад, послухай, з якою лагідністю він розмовляє зі своїми учениками, з якою мужністю – із юдеями, і з якою сміливістю з царем. Ось чому і Спаситель про нього так сказав...» (Св. Иаонн Златоуст. Творения . – Свято-Кспенская Почаевская Лавра. 2005. Т. VІІ. - С. 418-419).

На спомин різдва Предтечі Христового, за свідченням Євангелія, що народженням його багато хто зрадіє, з перших віків християнства встановлене святкування. В творах отців Церкви ІV століття збереглося багато повчань на це свято. Такими є повчання святителів Амвросія Медіоланського, Іоана Золотоустого, блаженного Августина та інших. У V столітті на честь Предтечі будуються храми і творці богослужбових текстів – Анатолій Константинопольський, Андрій Критський (VІІ століття), Іоан Дамаскин (VІІІ століття) та монахиня Касія (ІХ століття) склали пісне співи, якими нині прославляє Церква Предтечу Господнього Іоана.

Церква віднесла свято Різдва Іоана Предтечі на 24 червня за старим стилем (7 липня за новим) відповідно до Різдва Христового, яке Іоана випередив шістьма місяцями і відповідно до смиренного відгуку великого пророка про себе самого по відношенню до Ісуса Христа: «Йому належить рости, а мені умалятися» (Ін. ІІІ, 30). Цей відгук Предтечі, за словами Амвросія Медіоланського, підтверджується самою порою року: «На свято Різдва Ісуса Христа день збільшується, а на свято Різдва Іоана зменшується. В Різдві Ісуса Христа день збільшується, оскільки являється Спаситель світу, а в Різдві Іоана зменшується, оскільки народжується останній пророк: бо закон і пророки до Іоана (Лк. ХVІ, 16). За літнього зменшення днів світильник, що горів і світив, святий Іоан Предтеча, кінець Старого Завіту, починає зменшуватися, а за зимового збільшення днів Христос Господь, Світло істинне, сходить і поширюється».

Святитель Іоана Золотоустий у своїх численних проповідях називав великого пророка першим мучеником, а блаженний Августин вдався до такого порівняння: «Ми умаляємось через людину (Іоана), щоб в Бозі вирости. В собі самих ми умалились, щоб у Бозі звеличитись. Це умалення людини і велич Бога помітні і в стражданнях Іоана та Христа. Показуючи умаленість людини, Іоана страчений мечем, являючи велич Божу, Христос вознісся на хрест».

Бажано було б, щоб це свято Різдва святого Пророка і Предтечі не було таким, що надто веселить нас, із поганськими піснями. Нам слід пам'ятати і про мучеництво святого пророка Іоана і про те, за яких розпусних обставин це сталося. Добігають останні дні Петрового посту і ми не повинні байдуже до цього підходити, адже сама постать святого пророка і день його пам'яті нагадує нам про покаяння і про те, що дні наші швидко минають. Цей день дійсно багатий на народні традиції і звичаї. Дай Бог, щоб тільки вони не переростали в язичницькі ристалища і требища, де окрім душевної пустки нічого не придбаєш, а скоріше розгоришся похіттю, яка неодмінно приведе до тенет гріха і марноти. Зранку краще всього в цей день відвідати храм, почитати ті місця Священного Писання в яких розповідається про Предтечу Господнього Іоана, прочитати йому акафіст, згадати про тих, хто потребує нашої допомоги і відвідати таких в домах, лікарнях, в'язницях. Цьому радітиме ангел за своїм життям і подвигом, святий Іоан Предтеча.

Митрополит Димитрій (Рудюк)