„Цей прообраз, що і нині вас спасає, — хрещення. Це не
позбуття тілесної нечистоти, а прохання до Бога доброго сумління через
воскресіння Ісуса Христа”
19
січня за Григоріанським календарем (6 січня — за Юліанським)
Православна Церква в Україні відзначає свято Богоявлення Господнього,
яке в народі називають Водохрещенням. Про особливе значення цього свята
розповідає постійний гість редакції, прес-секретар Київської
Патріархії, ігумен Євстратій (Зоря).
Це
велике християнське свято, одне з найважливіших в Православ’ї, має в
собі три головних аспекти, які пов’язані: з Хрещенням Господа нашого
Ісуса Христа, водою якою це хрещення відбувалося і явленням Бога
відразу в трьох іпостасях – Отця, Сина і Духа Святого.
Хоча це
свято співвідноситься з певними реальними подіями давнини, проте, крім
історичного, найголовнішим для нас у цей день має бути усвідомлення
його морально-духовного значення. Це також добра нагода ще раз
проаналізувати своє духовне життя, задати собі запитання: Чи свідомо ми
прийняли таїнство хрещення? Чи виконуємо ті обітниці, які дали Господу?
Чи християни ми тільки за буквою, чи – дійсно діти Нового Завіту?
—
Свято Водохреща, як його називають в народі, або свято Богоявлення, чи
Хрещення Господнього, — розповідає о. Євстратій, — має дуже велике
значення для кожного християнина. Це свято називається Богоявленням,
тому що в цей день вперше Бог явився людям відразу у трьох особах: вся
Пресвята Трійця явила Себе людям – Син Божий прийшов на річку Йордан,
щоб христитися від Іоанна, Отець засвідчив Його синівство Своїм
голосом, сказавши „це Син Мій улюблений, Його слухайте”, а Дух Божий у
вигляді голуба зійшов на Нього. Від цього дня починається відкрите
служіння Ісуса Христа і Його проповідь. Бо до цього часу Він не
проповідував і очікував того моменту, коли має це зробити за волею
Свого Небесного Отця.
В цьому дні з’єднуються декілька
аспектів, важливих для духовного життя кожної віруючої людини. В першу
чергу, це те що Бог явив Себе Сам, як Трійцю, засвідчивши, що Він є
Єдиний, але в трьох Особах. По-друге, Господь особисто засвідчує
синівство Ісуса Христа, що Він є Його Син Улюблений і що ми маємо
слухати Його слова і виконувати їх, що Сам Отець Небесний послав Його
до людей, щоб спасти їх.
Також в цей день відбувається
освячення фізичної основи всього живого на землі – води. Тому що без
води життєві процеси на землі практично неможливі. Людина, тварина,
рослина, найдрібніші живі істоти – всі так чи інакше, послуговуються
водою, як хімічною сполукою, і тому справедливо її називають фізичною
основою земного життя. І ось в церковних піснеспівах в цей день
проголошується освячення „вод єства”, тобто вся водна стихія
освячується Ісусом Христом на свідчення того, що Він, як Спаситель,
прийшов спасти не тільки саму людину, але все творіння – весь світ. Бо
як все творіння земне через гріх Адамів почало страждати і мучитись і
Сам Господь, коли виганяв його з Раю, промовив: „через гріх твій
проклята земля”, то таким чином через другого Адама – Ісуса Христа
приходить благословення не тільки для людей, але і для усього світу –
всієї природи. Саме тому ще в Старому Завіті було встановлено, що
очищення кожної людини має відбувається через воду. Якщо людина ставала
духовно нечистою, то вона мала омитися і через цю дію очиститися.
Очищення також відбувається через окроплення водою. Все це було
прообразом хрещення.
— Спаситель, як Син Божий, не мав гріха і Йому не потрібно було очищення. Чому ж тоді і Він хрестився в річці Йордан?
— Хрещення Господа нашого Ісуса
Христа – є прообразом хрещення для кожного з нас. Так, Йому не потрібно
було христитися на відпущення гріхів, бо Він Сам ніякого гріха не
вчинив. І тому Іоанн Хреститель дивується і говорить: „Господи, я
повинен хреститися від Тебе, і чи Тобі йти до Мене?”, а Спаситель
відповідає: „Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю
праведність”.
Для нас хрещення – це друге
народження. За словами Спасителя той, хто не народиться від води і
Духа, той не може увійти в Царство Небесне. У самому чині таїнства
хрещення, коли читаються молитви, то серед цих молитов згадується про
те, що хрещення – це подоба смерті і воскресіння. Хрещення за канонами,
за традиціями має відбуватися через занурення. В давнину це був
повсюдний звичай, який зараз використовується менше. Це не означає, що
через поливання чи окроплення водою таїнство хрещення не відбувається.
Бо, власне, це є символом, а хрестить не вода, а Сам Господь Духом
Своїм. Але саме занурення символізує – смерть. Коли людина повністю
занурюється у воду, вона символічно помирає для цього світу, а коли
знову виходить з води, вона оживає, воскресає для життя вічного.
— Цей день
урочисто святкується Церквою. В чому особливе значення цього свята? Що
означає прийняття таїнства хрещення для кожного з нас? Чому освячується
вода?
— Хрещення омиває первородний гріх.
Первородний гріх – це не наша спокута того гріха, який вчинив Адам, але
та, можна сказати, спадкова гріховна хвороба – потенційна схильність до
гріха, яка, подібно генетичним вадам, через нашу єдність з Адамом,
передається від покоління до покоління. І не може від нечистого
народитися чисте. І от оцю вроджену схильність хрещення змиває.
Закладається фундамент нового життя нової особистості. Коли людина
охрещується, вона стає новою, чистою від гріха. І вже диявол не має над
нею абсолютної влади, але тільки ту, яку людина сама дає йому. Ось чому
цей день такий важливий для нас, християн.
Ми в цей день отримали одкровення про
троїчність Божества, впевнилися через Боже одкровення в синівстві Ісуса
Христа, в цей день освятилося єство вод, цей день поклав початок
спасительній проповіді Господа нашого Ісуса Христа – тому цей день так
урочисто святкується. В цей день освячується вода в джерелах,
колодязях, якихось ємностях. І люди цю воду дуже шанують і зберігають.
І те, що цей день дійсно благословенний, засвідчується чудом, яке
повторюється вже сотні років. Ще в требнику Петра Могили, який жив в
першій половині ХVІІ століття, ми знаходимо описи тих чудес, які
відбувалися з йорданською чи хрещенською водою. Вона залишається,
незалежно від того де набрана, з добрими властивостями дуже тривалий
час. Є випадки, коли така вода зберігається і п’ять, і вісім, і навіть
10 років. Це також залежить від способу духовного життя, яке ведуть
люди в тому домі чи в тій родині, де ця вода зберігається. І тому в цей
день люди приходять набрати води, щоби освятитися нею, покропити своє
житло, зберегти цю воду до наступного Водохреща. Є багато тих, хто
навіть омиваються в цей день у водоймищах. І я знаю з досвіду своїх
знайомих, що це не викликає ніяких захворювань, навіть при тому, що
люди не мають якоїсь особливої підготовки загартування, а просто саме в
цей день у них виникає бажання омитися у хрещенській воді. Вони не
відчувають не тільки ніякого погіршення здоров`я, а навпаки його
покращення.
Свято Водохреща завершує цикл свят –
святих днів або святок, які починаються від Різдва. Це не випадково,
тому що в давнину ці два свята – свято народження Ісуса Христа і свято
Богоявлення, хрещення Спасителя в річці Йордан відзначалися в один день
під назвою Феофанія (Богоявлення). Але вже в ті давні часи, через те,
що з`явилися єретики, які проповідували, що Ісус Христос народився як
звичайна людина, а Божество на Нього зійшло під час хрещення, було
вирішено ці два свята розділити в часі. Святкування Різдва було
перенесено на 25 грудня за старим стилем, а святкування Феофанії
(Богоявлення) залишилося 6-го січня за старим стилем, як воно
святкується і зараз. Наприклад, Вірменська Церква, яка після Третього
Вселенського Собору є самостійною, але зберігає дуже давні традиції і
звичаї, не святкує два окремих свята. Тому і чини Богослужіння дуже
подібні у свято Різдва і Богоявлення, і весь цей час вважається днями
святими.
Ми вшановуємо ці дні як такі, які
наближають нас до Бога, нагадуючи нам про наші християнські обов’язки.
Після їх завершення ми з нетерпінням чекаємо часу, коли знову через рік
в наші домівки прийде радість свята Різдва, свята святого Василія,
радість свята Богоявлення.
Розмову вів Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ (Укрінформ)
(інтерв’ю записувалося у 2006 р.)
|