За селом весело гралися
кішка зі своїми кошенятами. Весняне сонечко гріло, і маленька сім’я була дуже щаслива.
Раптом, звідки не візьмись,
- величезний степовий орел: як блискавка, спустився він із висоти і схопив одне
кошеня. Але не встиг ще орел піднятися, як мати вхопилася вже за нього. Хижак
кинув кошеня і зчепився зі старою кішкою. Закипіла битва не на життя, а на
смерть.
Могутні крила, міцний дзьоб, сильні лапи з
довгими кривими кігтями давали орлові велику перевагу: він рвав шкіру кішки і
виклював їй одне око. Але кішка не втратила мужності, а міцно вчепилася в орла
кігтями і перекусила йому праве крило.
Тепер уже перемога стала
схилятися на сторону кішки; але орел все ще був дуже сильний, а кішка вже
замучилась; однак вона, зібравши свої останні сили, зробила спритний стрибок і
повалила орла на землю. В ту ж хвилину відкусила йому голову і, забувши про
власні рани, заходилась облизувати своє поранене кошеня.
