Афанасій Єгорович, більше
відомий в селі як Афонька Жила, більшу чстину життя судився зі своїми дітьми, з
кожного стягаючи аліменти. Ну, а як він знущався над дружиною.
Перед самою смертю, однак
на старого зійшло просвітлення, і всі свої заощадження (а вони були чималі, бо
хорошим, працьовитим теслярем був Афанасій) він відписав дітям. І тут він
пізнав таку радість, таке щастя, якого нір азу не відчував за все своє довге
життя.
- Ох, ох, діточки, -
обливаючись сльозами говорив він із останніх сил, - який то Божий світ
прекрасний! А мені цього хорошого життя тільки і випало, що один день.