Меню сайту


незалежна православна студія




Погода в Україні



Календар
«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Крутить


          Якось влітку поїхав я в ліс по гриби. Як тільки зійшов із поїзда, відразу намітив собі приблизний шлях, вирішив пройти по лісі дугою і вийти потім знову до залізниці Грибником я був досвідченим: з дитинства любив гриби збирати, в лісі легко міг знаходити шлях, ніколи орієнтиру не втрачав. І саме перед цією поїздкою похвалився я перед родичкою тим, що і гриби збирати вмію, і в лісі не блуджу. Та при цьому, по недосвідченості, милість і дар Бога не помянув, а всі свої успіхи в грибній справі приписав собі, за що і був покараний, і чимало страху натерпівся.

         Отож, увійшов я в ліс, віддалився від залізниці, і поступово мені стали траплятися гриби. Не поспішаючи, підрізував їх, і поступово складав у кошик. І от переді мною зявилася  канава, що поросла дрібноліссям. Перейшовши на протилежний бік канави, побачив хатинку, складену з невеликих колод, без вікон, з одними дверима. Із цікавості захотілося увійти в неї і подивитися, що там, але раптом всередині хатинки тріснуло, ніби хтось наступив на суху гілку, - і мені стало якось не пособі.

          Я, взагалі, не був боягузом, звик ходити по лісі сам, але тут мене щось збентежило і зявилося бажання  швидше піти з цього місця. Тому, не озираючись, пішов далі, намагаючись притримуватися прямої лінії, щоб віддалитися від хатини.

          Незабаром я заспокоївся, став знаходити хороші гриби, про хатинку забув. Але тут по переду знову зявилася канава, яка заросла дрібноліссям, я перейшов через неї і опинився знову перед тією хатинкою.

          - Що ж це таке? – подумав. – Як же я міг так закрутитися? – і знову пішов у сторону по прямій, намагаючись від хатини віддалитися. Мені стало ще більше, ніж першого разу, не по собі, але відійшовши досить далеко, спокійно зітхнув і знову став уважно шукати гриби.

          Через деякий час я знову побачив смугу молодняку, який ріс по канаві. Пройшовши через неї, опинився на тому ж місці, що й першого разу, - перед хатинкою.

          - Ну це вже занадто, - подумав я. – Ніколи такого зі мною не було, щоб по одному колу двічі ходити.

          Тут уже мені стало не тільки не по собі, але якийсь незрозумілий страх охопив душу.

          - Треба йти звідси, поки живий-здоровий, - сказав сам собі і рвучко подався геть від хатини.

          Знову намагався я йти по прямій, на цей раз не звертаючи уваги на гриби, бажаючи лише віддалитися від цього неприємного місця. Нарешті, увійшовши в ліс, я заспокоївся і знову став збирати гриби. Певною мірою мені щастило – і кошик поступово наповнився. Через якийсь час я озирнувся і побачив що стою перед смугою молодняку, який ріс по канаві. Перейшовши через канаву, знову – вже втретє! – опинився на тому ж місці, перед тією ж неприємною хатинкою.

          Тут уже мені стало зовсім недобре: сильний страх увійшов у душу. Я зрозумів раптом, що не випадково тричі прокрутився по лісі, що просто так із людиною подібного не буває, і що це – нечиста сила. Пригадав, що ще в дитинстві чув, як людей іноді «водить і крутить» у лісі, на болоті.

          - Пора з цим покінчити! – твердо вирішив я, чітко перехрестився з молитвою: «Во імя Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь», потім повернувся до хатинки спиною і рішуче попрямував у ліс.

          На цей раз я пішов від «зачарованої» хатинки остаточно. Ідучи лісом, я роздумував про те, що сталося, і розумів, що це – покарання мені за мої хвастощі, за те, що дар Божий приписав собі. Тому я подякував Господу за життєвий урок, попросив Його простити мої гріхи і надалі зарікся намагатися не забувати що у всьому ми залежимо від Бога.

          І вирішив більше в ліс без імені Христа, без молитви не ходити, в лісі старатися творити Ісусову молитву та частіше осіняти себе хресним знаменням. Тому що є Господь, але є також і ворог Його – лукавий демон; і якщо про Бога забуваємо, то демон тут як тут і різними способами хоче нам нашкодити. А з Богом, з молитвою, з хресним знаменням і почуттям смирення в душі нам нічого не страшне – ніякі підступи ворожі.

          Отож, я благополучно вибрався з лісу і приїхав до дому, маючи майже повний кошик грибів.    

Меню сайту

А у д і о а р х і в
АУДІОАРХІВ

друзі сайту
РІВНЕНСЬКА ЄПАРХІЯ 
Сайт храму святої Покрови в м. Ніжині
cerkva-snt.at.ua
Свято-Духівський храм УПЦ КП м. Дніпропетровськ

Block title

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Собор Різдва Пресвятої Богородиці 2017