Якось один мудрець відпочивав під яблунею.
Лежить він, слухає, як пташки співають, розмірковує:
- Скільки в природі
незрозумілого! Як це так виходить, що яблука, сливи й вишні ростуть на великих
деревах, а гарбузи – на землі. Чи не краще було б навпаки?
Тієї ж миті з високої гілки
зірвалося яблуко і стукнуло мудреця по носі.
- Я зрозумів! – зрадів
мудрець. – Бог влаштував усе мудро. Якби гарбузи росли на деревах і на мене
зараз упав гарбуз, то вже ніколи не довелося б мені їсти яблук…
