Один американський професор-біолог щоденно
вивчав закони життя: від найпростіших рослин до тварин і людини. Він завжди
дивувався таємниці Божого творіння.
У
нього, до речі, був товариш, астроном. Багато ночей проводив той за телескопом,
вивчаючи мільярди зірок і планет.
Якось уночі астроном узяв
біолога з собою до обсерваторії. Показав йому малесеньку світлу цятку на небі і
запропонував розглянути її у величезний телескоп. Картина була настільки
вражаюча, що у біолога аж дух захопило: світла цяточка виявилася неймовірною
безліччю великих і маленьких зірок, звитих у формі величезної спіралі. Астроном
пояснив:
- Це Галактика, яка складається
приблизно з сотні мільярдів сонячних систем.
Професор-біолог, вражений
величчю творіння і відчувши себе зовсім крихітним, розчулено вигукнув:
- Яка ж мудрість і сила у
Господа, якщо Він створив усі ці зірки!
- Всесвіт виник сам по собі, -
заперечив товариш, - існують певні теорії…
Астроном не вірив у існування
Бога-Творця.
Через деякий час біолог запросив
його на вечерю. Під впливом побаченого в обсерваторії він купив макет Сонячної
системи і помістив у своєму кабінеті.
Астроном був сам не свій од
здивування.
- Оце так річ!- присвиснув він.
– Кожна планета обертається навколо Сонця точно по своїй орбіті! Хто зробив цей
макет?
Професор усміхнувся і відповів:
-
Ніхто він виник сам по собі.
