Урок

          Батько накреслив на грядці свого городу три початкові букви імені свого сина і засипав ці борозенки насінням салату. Днів десять потому хлопчик, здивований, прибіг до батька і повідомив, що його ім’я виросло на грядці.

     Батько посміхнувся і зробив вигляд, що не вірить у таке чудо. Тоді дитина стала наполягати, щоб батько пішов на город і переконався у цьому сам. Батько погодився і, прийшовши на грядки, Сказав:

- Це звичайна випадковість.

         Хлопчик задумався. « Як же це ні з того ні з сього виросло моє ім’я? –розмірковував він. – Хто-небудь це неодмінно влаштував, тільки я не знаю, хто і як ».

Користуючись таким випадком, батько сказав синові:

-       Ти правий, це не могло відбутися само по собі. От так – то й увесь світ, що ти бачиш, не міг утворитися сам по собі, якби його не створив Бог, Якого ми тому і називаємо Творцем не тільки землі, але й неба.