| Піші паломництва до святих місць, древній і благочестивий християнський звичай. Перші прощі звершувалися до святої землі. На згадку про відвідини Палестини, прочани привозили з відти пальмову гілку, від чого і пішла назва паломництво. В неділю, 6 грудня після Божественної літургії, діти недільної школи Іллінського собору (м. Дубно), під проводом прот. Ігора завітали до собору Різдва Пресвятої Богородиці (Страклів). Підходячи до собору, з лівої сторони бачимо дуже старовинний надгробний памятник. Подорожуючі, паломники, прочани, часто думають що біля собору спочивають останки заслуженого настоятеля, або ігумена, адже тут був колись монастир. Та коли підходять ближче до могили, дивуються, адже несподіваний напис зразу дає зрозуміти, що- "Тут покоється тіло младенця Надії, дочки воєнного інженера підполковника Біликова". У 1889 році під керівництвом воєнного інженера підполковника Біликова розпочалася реконструкція покрівлі храму зі збільшення бань. Навколо храму була встановлена риштовка, по якій піднімалися робочі для виконання робіт. Маленька Надія на якусь мить залишилася без догляду, за розповіддями батько піднявся на покрівлю, дати останні розпорядження по реконструкції. Діти дуже часто роблять те чого не можна, батько мати кажуть: "сину, доню буде буба, не можна піць", та діти поки не оппечуть пальчика не розуміють. Надія меленька трьох-річна дівчинка по драбині піднялася на декілька метрів, зірвалася і загинула. Батьки просили церковну владу дозволити похоронити дочку на місті де вона загинула. "АХЬ НАДЯ! ПОКИНУЛА ТЬІ ВЬ ЄТОМЬ ТЛЬННОМЬ МІРЬ СКОРБЯЩИХЬ ПО ТЕБЬ ЛЮДЕЙ, И МАТЕРЬ И ОТЦА. ПРОСТИ ИМЬ ЄТУ СКОРБЬ, ЛИКУЙ НА ВЬЧНОМЬ ПИРЬ ВЬ БЛАЖЕННОМЬ СОЗЕРЦАНІИ ВСЕВИШНЕГО ТВОРЦА." Настоятель розповів дітям недільної школи історію цієї древньої могили, і нагадав 4-ту заповідь Закону Божого «Шануй батька твого і матір твою і добро тобі буде і довго будеш жити на землі». Після розповіді настоятеля, священики прот. Іван і прот. Ігор разом з дітьми помолилися за душу Надії. Після заупокійної молитви настоятель запропонував дітям увійти до собору. Увійшовши в храм діти приклались до ікони, помолились, піднялись на балкон (хори), послухали розповідь про: історію побудови храму, його архітектуру, мощі святих (головну святиню собору).
Завершуючи екскурсію діти виявили бажання піднятися на дзвіницю, доторкнутися до дзвонів, почути їх голос. На завершення отець Ігор подякував отцю Івану за цікаву і змістовну екскурсію. На пам'ять настоятель подарував дітям календарики собору Різдва Пресвятої Богородиці на 2010 рік. 
|
