В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!
Сьогодні свято Благовіщення. Церква
Христова святкує виявлення надвічної Божої таїни і початок нашого
спасіння. В чому ж полягає ця Божа таїна?
У надвічній раді Святої Тройці, коли ще не був створений всесвіт, Бог поклав Сину Божому спасти людей від гріха і смерті.
Благовіщення було виявленням цієї таїни.
Сутність таїни полягає в тім, що Син Божий стає Сином Діви. І ця подія –
початок нашого спасіння.
Євангеліст Лука розповідає про цю подію так:
Посланий був архангел Гавриїл від Бога в
Назарет до Діви Марії, що була заручена з Йосифом; він привітав її і
сказав: "Не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога. І ось зачнеш в
утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус. Він буде Великий і
Сином Всевишнього наречеться...”
Марія ж сказала ангелові: "Як же
станеться це, коли я мужа не знаю?” Ангел сказав їй у відповідь: "Дух
Святий зійде на Тебе і сила Вишнього осінить Тебе. Тому і народжуване
Святе наречеться Сином Божим...” Тоді Марія сказала: "Я – раба Господня.
Нехай буде Мені за словом твоїм”. І відійшов від Неї ангел (Лк. 1,
30-38).
Ап. Павло про цей факт виявлення
одвічної Божої таїни каже: "І безперечно – велика благочестя тайна: Бог
явився у плоті, виправдав Себе в Духові, показав Себе ангелам,
проповіданий у народах, прийнятий вірою в світі, вознісся у славі” (1
Тим. 3, 16).
Пресвята Діва Марія засумнівалася,
почувши благовістя архангела Гавриїла, – як Вона, Діва, може народити
сина, коли Вона не знає чоловіка.
А людський розум іде у своїх запитаннях
ще далі: як взагалі Бог, Який є Духом, може з’єднатися з матерією. Для
людського розуму все це незбагненне. Тому ап. Павло називає Боговтілення
великою таїною благочестя.
Людський розум може сприйняти лише те,
що діється в межах законів природи. Ці закони людина відкриває
поступово. Ще у ХІХ ст. здавалось неможливим те, що сьогодні стало
реальністю: радіо, телебачення, атомна енергетика, літаки, ракети,
польоти людини у космос. Але те, що діється поза законами природи,
людина не може зрозуміти. Тому ап. Павло називає цю реальність "великою
таїною благочестя”. І хоча ця таїна й незрозуміла, все ж вона існує. І
ніхто не може її відкинути.
Таїна Божа сприймається і пізнається
лише вірою. Людино! Хочеш вір, а хочеш не вір. Але при цьому знай, що
від твоєї невіри таїна Божа не перестане існувати.
Бог створив закони природи, як і саму
природу. Він має силу ці закони перемагати (препобhждать –
по-слов’янськи). Господь заздалегідь готував людство до прийняття цієї
таїни Боговтілення заради спасіння людей від гріха і смерті.
Згадаймо кущ, який бачив Мойсей, що
горів і не згорав; жезл Ааронів, що розквітнув. Це свідчить про те, що
Бог може зробити можливим неможливе. Бог може не тільки зробити квітучою
суху палку, а й з Його волі Діва може народити Сина і грішник може
стати святим.
Син Божий прийняв плоть і кров від
Пресвятої Діви Марії не лише заради того, щоб стати людиною, а щоб,
ставши істинним чоловіком, спасти людей від гріха і смерті. Сьогодні ми
святкуємо цю подію – початок нашого спасіння.
Протестантські конфесії (баптисти,
адвентисти, п’ятдесятники та багато інших) не шанують Пресвяту Діву
Марію, тому що глибоко не усвідомлюють Її участі у нашому спасінні. Від
всього роду людського Вона дала плоть і кров Єдинородному Сину Божому.
Без участі людини спасіння було б неможливим.
Господь спасає нас Своєю благодаттю,
Своєю милістю, але за нашою участю. Тому слова Пресвятої Діви: "Я – раба
Господня, нехай буде Мені за словом твоїм” – мають сакраментальне
значення. Без них, тобто без згоди Пресвятої Діви Марії, наше спасіння
не відбулось би.
Тому-то наша свята Церква так глибоко
шанує Пресвяту Богородицю і називає Її чеснішою від херувимів і
славнішою від серафимів. Нехай хтось з свого нерозуміння і духовного
убозтва не шанує Божу Матір, а ми будемо шанувати Її, бо Вона послужила
нашому спасінню.
Тому свята Церква навчає нас звертатися
до Божої Матері з такою молитвою: "Пресвятая Богородице, спаси нас!” А
не – ”Пресвятая Богородице, моли Бога за нас”, як ми молитовно
звертаємося до ангелів і святих.
Наш побожний народ завжди святкував
Благовіщення особливо. В цей день не дозволяється працювати. З великої
шани до цього свята, за церковним звичаєм, "у цей день навіть ластівка
не в’є собі гнізда”. На Благовіщення треба приходити до храму, щоб у
молитвах дякувати Богу за Його незбагненне милосердя до нас грішних.
Благовіщення – є дійсно виявлення одвічної Божої таїни і початок нашого
спасіння.
Амінь!
СВЯТІЙШИЙ ПАТРІАРХ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСИ-УКРАЇНИ ФІЛАРЕТ
|