5. 04. 2010 р. Наша парафія збільшилася. У Світлий понеділок ми збагатилися маленьким християнином це маленький Антон Бернацький, народжений 18 лютого 2010 року Божого у родині Вадима та Наталії Бернацький... Читати далі »
Увесь
тиждень, який називається Великим або Світлим, є ніби одне велике
світле свято Пасхи. Отці Церкви і церковні правила VI Вселенського
Собору (66-е правило) вказують віруючим протягом всього Світлого тижня
в храмах співати духовні пісні, радіючи і святкуючи Воскресіння
Господнє. Богослужіння Світлого тижня здійснюються при відчинених
Царських вратах - в ознаку того, що Господь Своїм Воскресінням відчинив
вірним двері Раю. Вони залишаються відчиненими і після богослужінь і
зачиняються тільки в суботу перед вечірнім богослужінням. Увесь
Пасхальний тиждень початок і закінчення служб виконується так само, як
і в перший день. Після Літургії, починаючи з понеділка, бувають хресні
ходи навкруги храму.
Останній тиждень перед Великоднем носить назву Страсного, бо в цей час
Церква згадує Страсті Христові. Через особливе значення і велич
духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень не включений у
богослужбове коло Великого посту, а стоїть окремо, як перехід від
Святої Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння.
Протягом Страсної седмиці Церква послідовно згадує останні дні земного життя Господа Ісуса Христа.
У Великий понеділок
згадується старозавітній образ патріарха Йосифа, який був проданий
братами в Єгипет, постраждав, а потім прославився і звеличився. Йосиф є
прообразом страждань Христа Спасителя, який був відданий на смерть
співвітчизниками, але возвеличився у Своєму Воскресінні з мертвих.
Також прообразне значення життя Йосифа можемо бачити в тому, що він був
відданий братами на смерт
... Читати далі »
4. 03. 2010 р. Наша парафія збільшилася. У 4-ту неділю Великого посту наша парафія збагатилася новим християнином це маленький Єлисей Воробйов, народжений 23 грудня 2009 року Божого у родині Сергія та Оксани Воробйов.
Над младенцем було звершено Таїнство Хрещення та Миропомазання. Це п'ята дитина у сімї.
Нехай Господь благословить цю велику сім'ю своїми ласками, щоб були добрими та практикуючими християнами.
На
п’ятий день після тріумфального входу Ісуса Христа в Єрусалим, тобто у
четвер, Він, разом із учнями, святкував Пасху. Скоштувавши Старозавітню
Пасху, Ісус узяв хліб, поблагословив його, розламав на частини і, даючи
всім учням, сказав: „Прийміть, споживайте, це є Тіло Моє, що за вас
ламається на відпущення гріхів!”. Це означає, що за нас, людей, Тіло
Христове віддається на страждання, муки і смерть для прощення наших
гріхів. Потім Ісус Христос узяв чашу з виноградним вином, поблагословив
її, подякував Богові Отцеві за всі Його ласки і благодать до людей і,
даючи учням чашу з вином, промовив: „Пийте з неї всі, це є Кров Моя
Нового Завіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення
гріхів!”. Це означає, що у вигляді хліба і вина Спаситель подав Своїм
учням те саме Тіл
... Читати далі »
Свята
сповідь – це Таїнство, в якому християнин з щирим жалем сповідається,
тобто визнає свої гріхи перед Богом і через священика одержує прощення
від самого Господа. Покаяння називають другим хрещенням: якщо Хрещення
рятує нас від влади первородного гріха, то покаяння обмиває від скверни
наших власних гріхів, зроблених уже після Хрещення. Однак для того, щоб
покаятися й одержати відпущення гріхів, необхідно побачити свій гріх. А
це не так просто. Заважає цьому самолюбство. Якщо нам важко усвідомити
гріх, то ще важче побачити пристрасть, що вкоренилася в нас. Так, можна
жити, не підозрюючи в собі пристрасті гордині, поки хтось не зачепить
нас. Тоді пристрасть відкриється через гріх: побажання зла кривдникові,
різке образливе слово й навіть помста. У гріхах людина втрачає
благодать Свят
... Читати далі »
5. 04. 2010 р. Наша парафія збільшилася. 
Увесь
тиждень, який називається Великим або Світлим, є ніби одне велике
світле свято Пасхи. Отці Церкви і церковні правила VI Вселенського
Собору (66-е правило) вказують віруючим протягом всього Світлого тижня
в храмах співати духовні пісні, радіючи і святкуючи Воскресіння
Господнє. Богослужіння Світлого тижня здійснюються при відчинених
Царських вратах - в ознаку того, що Господь Своїм Воскресінням відчинив
вірним двері Раю. Вони залишаються відчиненими і після богослужінь і
зачиняються тільки в суботу перед вечірнім богослужінням. Увесь
Пасхальний тиждень початок і закінчення служб виконується так само, як
і в перший день. Після Літургії, починаючи з понеділка, бувають хресні
ходи навкруги храму.
Останній тиждень перед Великоднем носить назву Страсного, бо в цей час
Церква згадує Страсті Христові. Через особливе значення і велич
духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень не включений у
богослужбове коло Великого посту, а стоїть окремо, як перехід від
Святої Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння.
На
п’ятий день після тріумфального входу Ісуса Христа в Єрусалим, тобто у
четвер, Він, разом із учнями, святкував Пасху. Скоштувавши Старозавітню
Пасху, Ісус узяв хліб, поблагословив його, розламав на частини і, даючи
всім учням, сказав: „Прийміть, споживайте, це є Тіло Моє, що за вас
ламається на відпущення гріхів!”. Це означає, що за нас, людей, Тіло
Христове віддається на страждання, муки і смерть для прощення наших
гріхів. Потім Ісус Христос узяв чашу з виноградним вином, поблагословив
її, подякував Богові Отцеві за всі Його ласки і благодать до людей і,
даючи учням чашу з вином, промовив: „Пийте з неї всі, це є Кров Моя
Нового Завіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення
гріхів!”. Це означає, що у вигляді хліба і вина Спаситель подав Своїм
учням те саме Тіл
Свята
сповідь – це Таїнство, в якому християнин з щирим жалем сповідається,
тобто визнає свої гріхи перед Богом і через священика одержує прощення
від самого Господа. Покаяння називають другим хрещенням: якщо Хрещення
рятує нас від влади первородного гріха, то покаяння обмиває від скверни
наших власних гріхів, зроблених уже після Хрещення. Однак для того, щоб
покаятися й одержати відпущення гріхів, необхідно побачити свій гріх. А
це не так просто. Заважає цьому самолюбство. Якщо нам важко усвідомити
гріх, то ще важче побачити пристрасть, що вкоренилася в нас. Так, можна
жити, не підозрюючи в собі пристрасті гордині, поки хтось не зачепить
нас. Тоді пристрасть відкриється через гріх: побажання зла кривдникові,
різке образливе слово й навіть помста.
Патріарха Київського і всієї Руси-України ФІЛАРЕТА
